-
1 приплавленный
техн.(о баржах, судах) припла́влений, при́гнаний -
2 приплавлять
техн., несов. приплавля́ть, сов. припла́вить(о баржах, судах) приплавля́ти, припла́вити, приганя́ти, пригна́ти -
3 приставать
техн., несов. пристава́ть, сов. приста́тьпристава́ти, приста́ти; ( о судах - ещё) прича́лювати, прича́лити -
4 приплавленный
техн.(о баржах, судах) припла́влений, при́гнаний -
5 приплавлять
техн., несов. приплавля́ть, сов. припла́вить(о баржах, судах) приплавля́ти, припла́вити, приганя́ти, пригна́ти -
6 приставать
техн., несов. пристава́ть, сов. приста́тьпристава́ти, приста́ти; ( о судах - ещё) прича́лювати, прича́лити -
7 приплавлений
техн. припла́вленный (о баржах, судах) -
8 приплавляти
техн. приплавля́ть (о баржах, судах) -
9 причалювати
техн. пристава́ть ( о судах - ещё), прича́ливать, пришварто́вывать -
10 доверитель
-ница віродавець (р. -вця), віродавиця, віритель, вірителька. [Бралися вести по судах їх справи, при чому продавали своїх вірителів (Ор. Левиц.)].* * *юр.довіри́тель, -ля -
11 каторжный
1) (прямо и перен.) каторжний, сибірний. [Утік з каторжної тюрми (К. Ст.). Скільки каторжної праці і дорогого часу вкладав він… (Єфр.). В такому сибірному товаристві… (Єфр.)]. -ные работы (перен. о тяжел. труде) - каторга, каторжна робота, (реже и устар.) сибірна, канальська робота, (на гребных судах) галерна робота. [Ой послали ж його у сибірну роботу ще й канали копати (Грінч. III)]. Присудить к -ным работам - засудити на каторгу (на Сибір) кого. Сослать на -ные работы - завдати (заслати) на каторгу (на Сибір) кого;2) каторжний (-ного); см. Каторжник;3) (бранно) като[а]ржний, сибірний. [Ота мені катаржна гора потрощила не одного воза (Н.-Лев.). Ото сибірний хлопець, який неслухняний! (Богодух. п.)].* * *ка́торжний; ( тяжёлый) тяжки́й -
12 коренной
1) см. Корневой 1;2) перен. (основной) корінний, докорінний, осно[і]вний, (исконный) первісний, споконвічний. [Одне з корінних завдань (Касян.). Треба докорінних способів шукати, як з коренем вирвати лихо (Єфр.)]. -ная причина - корінна (основна) причина. -ное различие - основна відмінність (різниця). -ным образом - в корені, ґрунтовно. -ное (радикальное) средство - докорінний (радикальний) спосіб (-собу). -ной закон - осно[і]вний закон. -ной зуб - кутній зуб, кутняк (-ка). -ная лошадь - см. Коренник 1. -ной парус (на речных судах) - середнє (велике) вітрило. -ная рыба - крутосолінка. -ной уксус - перегінний оцет, міцний (перегнаний, перепущений) оцет (р. оцту). -ной житель - тубілець (-льця), осадник, тутешній з діда-прадіда, краянин. -ное население - тубільці (-ців), корінна людність (-ности). [У Київі стрівалися між собою аж три національності - корінна місцева українська, польська й російська (Єфр.)]. -ной киевлянин - природний (прирожденний, родимий) киянин. -ной дворянин - дворянин давнього роду (з діда- прадіда), родовий (предковічний) дворянин. -ной сват - молодої батько, батько нареченої. - ное слово, грам. - корінне слово. -ной слог, грам. - кореневий склад. -ной язык - рідна мова. -ное месторождение, -ные породы, геол. - первісне родовище, первісні породи (материк). -ной вал, подшипник, техн. - головний вал (-ла), головна вальниця;3) сущ. - см. Коренник 1.* * *1) прил. корінни́й; ( радикальный) докорі́ннийкоренны́м о́бразом — докорі́нно; ( в корне) у ко́рені
2) см. коренник 1) -
13 мелкосидящий
(о судах) мілковглибний.* * *мор.мілкосидя́чий -
14 натаскивать
натаскать и натащить1) что - натягати, натяг(ну)ти, напинати, напнути и нап'ясти, наволікати, наволокти, (о мног.) понатягати и понатягувати, понапинати, понаволікати що; срв. Натягивать. [Натягни на себе укривало (Київщ.)];2) (во множестве) натягувати, натягати (сов.), натаскувати, натаскати, натирювати, натирити кого, чого, натарабанити, натарганити, (наносить) наносити, нанести и наносити, (наволакивать) наволікати, наволокти и наволочити чого, (о мног.) понатягувати, понатаскувати, понатирювати, понаносити, понаволікати; (вытаскивая отовсюду, сов.) навитягати чого. [Нащо ти сюди мішків такого багато натягав? (Сл. Гр.). Повну холодну натирили людей (Квітка). Звідусіль понаносили харчів на ярмарок (Київщ.). Нащо то ти всякого ломаччя сюди понаволікав? (Харківщ.). Написати програму, навитягавши й насмикавши до неї звідусюди (Рада)];3) (накрадывать) натягувати, тягати, натягати, накрадати, накрасти, (о мног.) понатягувати, понакрадати чого; срв. Натибрить;4) -кать кого - а) (на руках, на плечах) натаскати, попотаскати кого. -кать кого по судам - натягати кого по судах; б) (задать потасовку) (зав)дати прочуханки (прочухана) кому, (с тасканьем за волосы) натягати за чуба кого, нагріти чуба, дати чубійки (чубрія) кому;5) -вать, -кать кого - а) (собаку, охотн.) муштрувати, вимуштрувати, намуштрувати (собаку), призвичаювати, призвичаїти, принатурювати, принатурити (собаку) до чого. [Свого собаку він сам вимуштрував (Звин.)]; б) (ученика) намуштровувати, намуштрувати, натовкмачувати, натовкмачити, натоптувати, натоптати, наламувати, наламати и наломлювати, наломити кого до чого. [Маєте за два місяці намуштрувати (наламати) мені сина до іспиту (Київ). Натовкмачте його добре, щоб не зрізався на іспиті (Київ)]. Натасканный -1) натягнутий и натягнений, напнутий и нап'ятий, наволочений, понатяг(ув)аний, понапинаний, понаволіканий;2) натяганий, натасканий, натирений, натарабанений, натарганений, нанесений наволочений, понатягуваний, понатаскуваний, понатирюваний, понаношений, понаволіканий) навитяганий;3) натяганий, накрадений, понатягуваний, понакраданий;4) натасканий, попотасканий; натяганий;5) муштрований, вимуштруваний, намуштрований, призвичаєний, принатурений; намуштрований, натовкмачений натоптаний, наламаний и наломлений. [Тра це щенятко вимуштрувати, - буде муштрований (Звин.)]. -ться -1) натягатися, натяг(ну)тися, понатягатися и понатягуватися; бути натяг(ув)аним, натягнутим и натягненим, понатяг(ув)аним и т. п.; натягуватися, натягатися (сов.), понатягуватися; бути натягуваним, натяганим, понатягуваним и т. п.; муштруватися, намушровуватися, бути муштрованим, намуштровуваним, вимуштруваним, намуштрованим и т. п.;2) (сходиться во множестве) стягатися, настягатися, сходитися, насходитися, находити, найти, понаходити куди;3) (вдоволь, сов.) - а) (таская) натягатися, натаскатися, попотягати, попотаскати (досхочу), (о мног.) понатягуватися, понатаскуватися и т. п.; б) (таская друг друга) натягатися, попотягатися. [Натягалися за чуба (Сл. Гр.)]; в) (слоняясь) натягатися, наволочитися, натинятися, навештатися, наблукатися, попотягатися (досхочу) и т. п. Срв. Таскать, -ся.* * *I несов.; сов - натаск`ать1) (притаскивать, нанашивать) нано́сити, -ношу, -носиш, нанести́ и наноси́ти, -ношу, -носиш и мног. понанясити; натя́гувати, -гую, -гуєш, натяга́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати, настяга́ти сов., ната́скувати, натаска́ти и мног. поната́скувати2) (вытаскивать, извлекать из чего-л.) натя́гувати, натяга́ти и мног. понатяга́ти3) ( наворовывать) накрада́ти, накра́сти, -краду, -крадеш и мног. понакрада́ти; ната́скувати, натаска́ти и мног. поната́скувати, сов. натягяти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати4) ( кого - наказывать) дава́ти (даю́, дає́ш) прочуха́нки (прочуха́на), да́ти (дам, даси́) прочуха́нки (прочуха́на) (кому); ( дёргая за уши) скубти́ (-бу, -бе́ш) за ву́ха, наску́бти за ву́ха, скуба́ти (ску́бати) за ву́ха, наскуба́ти за ву́ха (кого), скубти́ (скубати) ву́ха, наскубти́ ву́ха, м'яти (мну, мнеш) ву́ха, нам'я́ти вуха (кому); ( дёргая за волосы) тяга́ти за чу́ба, натя́гати за чу́ба (кого)II несов.; сов. - натаск`ать1) охотн. муштрува́ти, намуштрува́ти, ната́скувати, натаска́ти2) перен. ната́скувати, натаска́тиIII несов.; сов. - натащ`ить1) см. натаскивать I2) ( натягивать) натяга́ти и натя́гувати, -гую, -гуєш, натягти́, -тягну, -тягнеш и натягну́ти и мног. понатяга́ти и понатя́гувати -
15 плав
1) (трясина) плав (-ву);2) (пора плавания на судах) плавачка, плавання;3) (плот) кладка.* * *пла́в, -уна плаву́ — мор. на плаву́; під час пла́вання (плавби́)
-
16 плавание
плавання, пливання, (только о судах) плавба, (с)плав, плавачка. [Занудило від плавби. Дика плавачка Черемошем]. Школа -ния - школа пливання, плаву. Кругосветное -ние - (нав)кругосвітнє плавання. Каботажное -ние - каботажна плавба, поберегова плавба, каботаж. Долгое -ние - довгий плав. В дальнее -ние пуститься - у далекий плав вибратися. Неосторожное -ние по реке, нарушающее правила - необережне плавання річкою (по річці), дика плавачка (по річці).* * *пла́вання; ( действие) плавба́ -
17 поволочить
1) (некоторое время) потягати, поволочити (деякий час). [Потягали, поволочили мене по тих судах та по тюрмах, а вийшло, що не винен];2) см. Поволочь.* * *1) ( некоторое время) поволочи́ти; ( потаскать) потяга́ти2) см. поволочь -
18 подъёмистый
1) (о судах: много поднимающий) держкий, (поместительный) місткий, укладистий;2) (о сапогах: с большим подъёмом) зазо[у]вистий (Поділля), з високим підйомом, підбиттям.* * *1) висо́кий і ви́пуклий; ви́пуклий2) ( о ноге) з висо́ким підйо́мом -
19 подъёмный
під'ємний; (о мосте, окне, воротах) звідний [Звідний міст. Звідне вікно]; (о судах: грузовой) вантажний, вантажевий, тягаревий. -ные деньги - подорожні кошти, подорожні гроші, подорожнє (-нього). -ная машина (лифт) - підойма, (гал.) вінда. -ное орудие - см. Рычаг, Подъём 5.* * *1) ( служащий для подъёма) підніма́льний, підійма́льний; ( о мосте) звідни́й2) ( проникнутый воодушевлением) підне́сений -
20 приставать
пристать1) приставати, пристати, липнути, прилипати, прилипнути, братися, взятися до чого, чіплятися, учепитися до чого и чого, наліплюватися, наліпитися на що, (во множ.) поприставати, поприлипати, почіплятися, поналіплюватися. [Багатий брат вимазав усередині кружку медом, щоб пристало те, що міритимуть (Грінч.). Болото береться до коліс (Хотин. п.). Як приложиш до тіла, так і візьметься (Радомиш. п.). Смола прилипла до рук (Ум.). По плечах було нахвоськає так, що аж сорочка до тіла прилипне (Кониськ.). Підеш на базар, наліпиться болото на чоботи, - хоч ножем зчищай (Звин.)]. -стал ко мне, как банный лист - пристав (прилип) до мене як шевська смола до чобота, узявсь до мене смолою, узявся (причепився) як реп'ях, реп'яхом узявся, причепою причепився, сльотою узявся (прив'яз);2) (присоединиться) приставати, пристати, прилучатися, прилучитися, (примкнуть) привернути, причалитися до кого, до чого, (во множ.) поприставати, поприлучатися до кого, до чого. [Ні до кого не пристає і до себе не приймає (Стор.). Хтось стиха завів пісню, до нього пристав ще один голос (Коцюб.). Сила людей привернулась до українства (Рідн. Край)];3) (привязаться, неотступно следовать) приставати, пристати, ув'язуватися, ув'язатися, ув'язнути, уплутуватися, уплутатися до кого и за ким, присотатися, присікатися, прикасатися, присахатися до кого, учепитися до кого и за ким, причепитися до кого, нав'язуватися, нав'язатися на кого; срв. Привязаться 2. [Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене (Метл.). Я пішла до них, а внучок уплутався за мною й собі (Новомоск. п.). Де не взялась собака в біса - чи з-під воріт, чи із-за ліси - присікалася, аж вищить (Гліб.). Раз прийшлось йому йти уночі вулицею, а відьма нав'язалась на його собакою (Драг.)];4) (надоедать кому; не давать покою, придираться) в'язнути, прив'язнути до кого, нав'язнути, в'язатися до кого, настирюватися и настирятися, (осою) лізти в вічі кому, (привязаться) чіплятися, причепитися до кого, учепитися до кого и кого, начепитися на кого, сікатися (н. вр. сікаюся, -каєшся…), присікуватися, присікатися до кого, сикатися (сичуся; -чешся…), скіпатися, прискіпатися до кого, наскіпуватися, наскіпатися на кого, присіпатися, присукатися до кого, накасатися на кого, навратитися на кого, ушняпитися до кого; срв. Привязываться 3. [Чого до мене в'язнеш, мов злий дух? (Грінч.). Та що це вона прив'язла до мене? (Васильч.). Чого нав'яз? (Коцюб.). Вередує та настиряється, як морочлива та настирлива дитина (Н.-Лев.). Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала (Свидн.). Мовчи! чого ти вчепилась душі моєї (Коцюб.). Та ну-бо годі! Чого ти причепився до його? (Грінч.). Чого ви, - каже, - начепились на мене (Тесл.). Вона як буде сікатися до тебе, то ти возьми груші і розсип (Рудч.). Присікався, як оса (Номис). Так і сичуться до нас, як чмара та (Г. Барв.). Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову загнав? (Новомоск. п.). Чого це ти на парубка наскіпався? (Мирн.). Чого це він до мене присіпався? (Осн. 1862). Накасається на вас, як чорт на грішну душу (Козелец.). Навративсь, як собака (Манж.). Чого ти до мене вшняпився? (Липовеч.)]. Не -вай ко мне! - не в'язни, не лізь, не чіпляйся до мене! не клопочи (не мороч) мені голови! -вать, -тать к кому с требованиями, с просьбами, чтоб… - напосідати(ся), напосісти(ся) на кого, налягати, налягти, наполягати, наполягти на кого, щоб…, узятися до кого, намагати на кого, намагатися, намогтися, щоб… [Вона знає, що аби напосіла на батька, то чого хоче - того й доможеться (Мова). Люди напосідаються на мене: скликай громаду (Кониськ.). Що ти, причепо, налягаєш на мене? (Гр.). Чого се вони на мене намагають? (Кониськ.). Тепер уже наполягла, щоб купив їй оте бринькало (Мова). Раз пропала на степу в чумаків сокира; до їдного всі взялись: «Ти та й ти, псявіра» (Рудан.). Діти дуже намагались, щоб і їх узяти на храм (Грінч.)]. -стать к кому с ножём к горлу - з короткими гужами до кого приступити;5) (о болезни) приставати, пристати, прилипнути до кого, чіплятися и чіпатися, учепитися (диал. чепитися) кого, причепитися до кого, начепитися на кого, прикидатися, прикинутися, підкинутися, підсахнутися. [Щоби не чіпалися вроки чи дитини, чи худобини (Етн. Зб. V). Вже на кого начепиться ця погань, не скоро одчепиться (Звин.)];6) (к берегу) приставати, пристати, причалювати(ся), причалити(ся), привертати, привернути (до берега), (во множ.) поприставати, попричалювати(ся), попривертати (до берега); срв. Причаливать. Пароход -стаёт по пути в трёх местах - пароплав пристає дорогою в трьох місцях;7) (останавливаться) ставати, стати де, у кого, причалювати, причалити до кого. [Причалив до старого знайомого, щоб і Антося тут поставити, і самому перебути (Свидн.)];8) -стать кому, безл. (быть приличну кому) - пристати, личити, випадати, подобати кому (що робити). [Насамперед, як пристало порядному подорожному, подавсь він до коршми (Коцюб.)]. Не -стало - не пристало, не личить, не випадає, не подоба(є) (чого робити); см. Подобает, Приличествовать. [Сидіть дома на покої не пристало козакові (Боров.). Якось то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)];9) -стать кому и к кому (быть к лицу) - личити, пасувати кому и до кого, бути до лиця кому. К нему усы не -стали - йому вуса не до лиця, йому вуса не личать. -стало, как к корове седло - пристало, як свині наритники;10) (выбиться, из сил) приставати, пристати, (о многих) поприставати. [Ой став коник приставати (Метл.). Моєму миленькому волики пристали (Чуб. V)].* * *несов.; сов. - прист`ать1) (к кому-чему) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти (до кого-чого); ( прилипать) прилипа́ти, прили́пнути и прили́пти и поприлипа́ти (до кого-чого); ( о липких и красящих веществах) бра́тися, узя́тися (чого); ( о болезнях) чіпля́тися, вчепи́тися и причепи́тися (до кого)2) (назойливо преследовать, обращаться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( цепляться) чіпля́тися, причепи́тися; несов. чіпа́тися; ( придираться) присі́куватися и сі́катися, присі́катися3) ( присоединяться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( прибиваться) прибива́тися, приби́тися и поприбива́тися4) (на время где-л.) пристава́ти, приста́ти, става́ти, ста́ти5) ( о судах) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( причаливать) прича́лювати, прича́лити и поприча́лювати6) (несов.: быть к лицу) бу́ти до лиця́7) (несов.: оказаться подходящим, соответствующим) ли́чити8) ( уставать), диал. пристава́ти, приста́ти и попристава́ти
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ОХЛАЖДЕНИЕ РЫБЫ И МОРЕПРОДУКТОВ на судах — способ сохранения объектов промысла на промысловых судах перед обработкой или реализацией. До появления на судах холодильных установок для охлаждения использовался озерный и речной лед. Его применяют и в настоящее время на судах прибрежного… … Морской энциклопедический справочник
ЯЗЫК СУДОПРОИЗВОДСТВА И ДЕЛОПРОИЗВОДСТВА В СУДАХ И ДЕЛОПРОИЗВОДСТВА В ПРАВООХРАНИТЕЛЬНЫХ ОРГАНАХ — Согласно Федеральному закону «О языках народов Российской Федерации» от 25.10.1991 № 1807–1 судопроизводство и делопроизводство в Конституционном Суде Российской Федерации, Верховном Суде Российской Федерации, Высшем Арбитражном Суде Российской… … Делопроизводство и архивное дело в терминах и определениях
РД 51-10-98: Организация службы динамического позиционирования на судах РАО "Газпром" используемых при освоении морских нефтегазовых месторождений — Терминология РД 51 10 98: Организация службы динамического позиционирования на судах РАО "Газпром" используемых при освоении морских нефтегазовых месторождений: Динамически позиционируемые суда. Современный уровень техники, а также… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
Осуществление судопроизводства в арбитражных судах — ОСУЩЕСТВЛЕНИЕ СУДОПРОИЗВОДСТВА В АРБИТРАЖНЫХ СУДАХ: порядок судопроизводства в арбитражных судах определяется Конституцией Российской Федерации, Федеральным конституционным законом “О судебной системе Российской Федерации” и Федеральным… … Энциклопедический словарь-справочник руководителя предприятия
Рассмотрение индивидуальных трудовых споров в судах — в судах рассматриваются индивидуальные трудовые споры по заявлениям работника, работодателя или профессионального союза, защищающего интересы работника, когда они не согласны с решением комиссии по трудовым спорам либо когда работник обращается в … Энциклопедический словарь-справочник руководителя предприятия
Группа регистрации в судах — группа регистрации специалисты (специалист), получающие документы из экспедиции и регистрирующие их в базе данных автоматизированной информационной системы. В судах, не располагающих такой системой, регистрация производится в журналах поступающих … Официальная терминология
ПРОИЗВОДСТВО КОНСЕРВОВ на судах — Технологический процесс на крупных траулерах и плавучих промысловых базах, направленный на получение пищевых продуктов длительного хранения из объектов водного промысла. П.К. на судах широко распространено с 60 х 70 х гг. XX в., механизировано и… … Морской энциклопедический справочник
НЕФТЕПРОВОДЫ НА НАЛИВНЫХ СУДАХ, ГРУЗОВЫЕ — для производства грузовых операций, как то: погрузки, разгрузки и перекачки нефтепродуктов на наливных судах (танкерах) устанавливаются специальные трубопроводы: погрузочный, разгрузочный и зачистной. Погрузка и разгрузка производятся по одному и … Морской словарь
Отдел делопроизводства в арбитражных судах — отдел делопроизводства структурное подразделение арбитражного суда (канцелярия суда), занимающееся делопроизводством, в состав которого входят указанные выше специалисты;... Источник: Приказ ВАС РФ от 25.03.2004 N 27 Об утверждении Инструкции по… … Официальная терминология
Приемная в судах общей юрисдикции — 1.1. Приемная в судах общей юрисдикции (далее Приемная) является структурным подразделением суда (составной частью структурного подразделения), созданным в целях обеспечения доступности правосудия путем эффективной организации работы суда по… … Официальная терминология
ПРОИЗВОДСТВО РЫБНОЙ МУКИ И ЖИРА на судах — Технологический процесс на добывающе перерабатывающих судах и промысловых плавучих базах, направленный на получение посредством термической обработки продукции из малоценных в пищевом отношении отходов от разделки объектов водного промысла.… … Морской энциклопедический справочник
